Історія справи

Постанова ВССУ від 25.02.2026 року у справі №161/9570/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2026 року

м. Київ

справа № 161/9570/24

провадження № 61-6461св25

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду (далі - Верховний Суд): головуючого - Крата В. І., суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. (суддя-доповідач)

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 січня 2025 року у складі судді Філюк Т. М. та постанову Волинського апеляційного суду від 08 квітня 2025 рокуу складі колегії суддів: Федонюк С. Ю., Матвійчук Л. В., Осіпука В. В.

у цивільній справі

за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач)

до

відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» (далі - ТОВ «Цикл Фінанс»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Лігал Колекшн» (далі - ТОВ «Преміум Лігал Колекшн»),

третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Черленюх Людмила Василівна,

про визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги за кредитним та іпотечним договорами,

ухвалив постанову про таке:

I. Вступ

1. У травні 2024 року позивач звернувся до суду з позовом до ТОВ «Цикл Фінанс», ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» за участю третьої особи - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Черленюх Л. В. про визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги за кредитним та іпотечним договорами.

2. ТОВ «Цикл Фінанс» заперечувало проти позову.

3. Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив, і його позицію підтримала апеляційна інстанція.

4. Позивач оскаржив судові рішення в касаційному порядку. Підставою касаційного оскарження вказав те, що суди не врахували висновків, викладених у постанові Верховного Суду, яку він навів у касаційній скарзі.

5. Оскаржувані судові рішення переглядаються в межах, передбачених статтею 400 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК), у зв`язку із чим Верховний Суд вирішує питання права, а не факту.

II. Короткий зміст позовних вимог

6. Позов обґрунтований так:

- 13 березня 2008 року між позивачем та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» (далі - ПАТ «КБ «Надра») укладено кредитний договір № 24- ЖК, відповідно до умов якого банк надав йому у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення та строковості кошти у розмірі 127 508,00 доларів США для придбання у власність трикімнатної квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 81,7 кв. м (далі - квартира);

- в якості забезпечення виконання позивачем своїх зобов`язань за кредитним договором 13 березня 2008 року був укладений договір іпотеки на придбану квартиру;

- 21 червня 2011 року Шевченківський районний суд міста Києва у справі № 2-2640/11 в рахунок дострокового погашення заборгованості стягнув солідарно з позивача та ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «Надра» 1 226 601,10 грн;

- рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 липня 2014 року у справі № 161/7185/14-ц в рахунок погашення заборгованості позивача за кредитним договором було звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру;

- 30 квітня 2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» укладено договір № GL3N217215_ПВ про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, відповідно до умов якого останнє набуло права вимоги за кредитним договором та договором іпотеки, боржником за якими є позивач;

- 16 квітня 2021 року між ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» та ТОВ «Цикл Фінанс» укладено договір № 16/04/21ВП про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого останнє набуло права вимоги за кредитним договором та договором іпотеки;

- 01 липня 2021 року між ТОВ «Цикл Фінанс» і ТОВ «Нерухомість - Закон та Порядок» було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, на підставі якого останнє набуло право власності на квартиру;

- 15 квітня 2024 року Луцький міськрайонний суд Волинської області ухвалив рішення у справі № 161/3654/23, згідно з яким вказаний договір купівлі-продажу визнав недійсним;

- договір про відступлення прав вимоги від 16 квітня 2021 року № 16/04/21ВП укладений незаконно, а саме в період дії Закону України від 03 червня 2014 року № 1304-VІІ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» (далі - Закон від 03 червня 2014 року № 1304-VІІ), в якому вказано, що в період дії мораторію не може бути звернено стягнення на майно, яке є предметом іпотеки;

- дія Закону від 03 червня 2014 року № 1304-VІІ поширюється на ТОВ «Преміум Лігал Колекшн», яке придбало право вимоги у ПАТ «КБ «Надра», щодо якого здійснюється процедура виведення з ринку;

- також дія цього Закону розповсюджується на позивача, оскільки він зареєстрований і проживає у квартирі з 2008 року. Ця квартира є предметом іпотеки, її загальна площа не перевищує 140 кв. м і в позивача немає у власності іншого нерухомого майна для житла;

- ТОВ «Цикл Фінанс» незаконно отримало право стягнення на предмет іпотеки і право вимоги за кредитом.

7. Враховуючи викладене, позивач просив суд визнати недійсним договір про відступлення прав вимоги від 16 квітня 2021 року № 16/04/21ВП, укладений між ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» та ТОВ «Цикл Фінанс», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черленюх Л. В., у частині, що стосується його кредитного та іпотечного договорів.

III. Короткий зміст оскаржуваних судових рішень

8. Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 січня 2025 року, залишеним без змін постановою Волинського апеляційного суду від 08 квітня 2025 року, у задоволенні позову відмовлено.

9. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з таких мотивів:

- задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору відступлення прав вимоги, стороною якого позивач не є, не призведе до поновлення прав позивача на відчужену квартиру, які він вважає порушеними, а тому вказані вимоги не є ефективним способом захисту, оскільки, навіть у разі їх задоволення, не припиниться потреба в додаткових заходах судового втручання;

- повернення сторін оспорюваного договору у правове становище, що передувало укладанню договору, не утворить умов, за яких позивач набуває можливість законної реалізації своїх прав, адже заміна кредитора у зобов`язанні не змінюють як основного зобов`язання, так і забезпечувального;

- договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладений 01 липня 2021 року між ТОВ «Цикл Фінанс» та ТОВ «Нерухомість - Закон та Порядок», відповідно до якого останнє набуло право власності на квартиру, на час вирішення цього спору в суді першої інстанції був дійсним і позивачем не оспорювався.

ІV. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

10. У касаційній скарзі позивач просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

11. Касаційна скарга мотивована таким:

- суди не врахували висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 03 травня 2022 року у справі № 757/508/20-ц, та не застосували закон, який підлягав застосуванню, а саме статті 203 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК);

- договір про відступлення прав вимоги укладений в період дії Закону від 03 червня 2014 року № 1304-VІІ, що є підставою для визнання його недійсним в частині, що стосується кредитного та іпотечного договорів, укладених з позивачем;

- іпотекодержатель ТОВ «Цикл Фінанс» може згідно Закону України від 05 червня 2003 року № 898-ІV «Про іпотеку» (далі - Закон від 05 червня 2003 року № 898-ІV) оформити квартиру на себе лише за 42 857,00 грн, тобто стати власником квартири, яка фактично вартує 2 578 723,00 грн, при цьому позивач втрачає квартиру та свої гроші, а всі борги все одно залишаються за ним;

- невизнання договору про відступлення прав вимоги недійсним призведе до значних фінансових збитків позивача;

- договір купівлі-продажу квартири від 01 липня 2021 року ніякого відношення до правовідносин, які виникли 16 квітня 2021 року між ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» і ТОВ «Цикл Фінанс», не має, оскільки відповідно до частини першої статті 215 ЦК недійсність правочину встановлюється на момент його вчинення;

- висновки судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позовних вимог є помилковими;

- оскільки ТОВ «Преміум Лігал Колекшн», що не являється банківською установою, не перебувало в процедурі ліквідації, не має ліцензії на проведення фінансових операцій, то після купівлі у ПАТ «КБ «Надра» прав вимоги до позивача за кредитом, забезпеченням за яким виступає іпотечна квартира, на нього поширюється дія Закону від 03 червня 2014 року № 1304-VII;

- протягом дії цього Закону ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» не має права виступати (відчужити) на користь (у власність) іншої особи свої права вимоги до позичальників за кредитами, забезпеченням за якими виступає майно/майнові права, що є предметом іпотеки;

- обраний позивачем спосіб захисту цивільних прав є ефективним, оскільки після витребування квартири з чужого незаконного володіння у власність позивача (позов поданий до суду 27 лютого 2025 року) і після закінчення воєнного стану визнання договору про відступлення прав вимоги недійсним унеможливить продаж квартири іпотекодержателем за мізерною ціною або оформлення її за ціною плати за відступлення прав вимоги;

- суд першої інстанції помилково вийшов за межі позовних вимог, не взявши до уваги вимоги частини першої статті 13 ЦПК;

- іпотекодержатель ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» не дотримався пункту 3.3.6 договору іпотеки, самостійно без погодження з іпотекодавцем ОСОБА_1 зробив переоцінку квартири, зменшивши її вартість до 42 857,00 грн, і продав права вимоги ТОВ «Цикл Фінанс» згідно з договором про відступлення прав вимоги, чим порушив права позивача.

V. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

12. 17 липня 2025 року ТОВ «Цикл Фінанс» подало відзив на касаційну скаргу та навело такі мотиви для відмови у задоволенні цієї скарги:

- метою позивача є унеможливлення звернення стягнення ТОВ «Цикл Фінанс» на предмет іпотеки;

- позивач обрав неналежний спосіб захисту, оскільки звернувся з позовом про визнання недійсним договору відступлення прав вимоги, обґрунтовуючи його тим, що цей договір укладений в період дії Закону від 03 червня 2014 року № 1304-VII, а предметом іпотеки є належна йому квартира. Власний інтерес позивача полягає в тому, щоб предмет іпотеки перебував не у власності відповідача, а у його власності;

- належним та ефективним способом захисту прав позивача було б саме визнання недійсним договору купівлі-продажу предмета іпотеки від 01 липня 2021 року;

- позивач не зазначає, яким чином договір про відступлення прав вимоги порушує його права. В такому випадку визнання правочину недійсним як спосіб захисту не може бути застосований;

- з огляду на відмінність фактичних обставин справи не можуть бути застосовані до цих правовідносин висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 03 травня 2022 року у справі № 757/508/20-ц;

- суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків, що повернення сторін оспорюваного договору у правове становище, що передувало укладенню цього договору, не утворює умов, за яких позивач набуває можливість законної реалізації своїх прав, адже заміна кредитора у зобов`язанні не змінює як основного зобов`язання, так і забезпечувального;

- на противагу доводам позивача належним способом захисту його прав є звернення до суду із позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння, оскільки визнання недійсним договору відступлення права вимоги не призведе до відновлення його права власності на предмет іпотеки;

- сам позивач усвідомлює обрання ним неналежного способу захисту, оскільки 27 лютого 2025 року він звернувся до Луцького міськрайонного суду Волинської області з позовом до ТОВ «Цикл Фінанс» і ТОВ «Нерухомість - Закон та Порядок» про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і витребування майна з чужого незаконного володіння.

VI. Рух справи у суді касаційної інстанції

13. 15 травня 2025 року позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

14. Ухвалою Верховного Суду від 05 червня 2025 року поновлено строк на касаційне оскарження та відкрито касаційне провадження.

15. Матеріали справи надійшли до Верховного Суду 07 серпня 2025 року.

16. Ухвалою Верховного Суду від 04 лютого 2026 року справу призначено до судового розгляду.

17. Інші учасники справи не скористалися своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

VII. Фактичні обставини, встановлені судами

18. 13 березня 2008 року між Луцьким регіональним управлінням ПАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 24- ЖК, відповідно до якого останній отримав кредит в сумі 127 508,00 доларів США на строк до 13 березня 2033 року зі сплатою 12,99 % річних для придбання у власність нерухомого майна - трикімнатної квартири АДРЕСА_1 .

19. З метою забезпечення належного виконання зобов`язань за кредитним договором між ПАТ «КБ «Надра» та позивачем укладено договір іпотеки від 13 березня 2008 року, відповідно до умов якого останній передав в іпотеку квартиру, яка належить йому на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Онищук І. П. 13 березня 2008 року за № 941.

20. Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 липня 2014 року у справі № 161/7185/14-ц в рахунок погашення заборгованості позивача за кредитним договором у розмірі 244 776,03 доларів США, що в еквіваленті становить 2 444 406,87 грн, звернуто стягнення на предмет іпотеки (квартиру) шляхом надання ПАТ «КБ «Надра» права продажу із застосуванням процедури продажу, передбаченої статтею 38 Закону від 05 червня 2003 року № 898-ІV, без згоди позивача, з наданням усіх повноважень продавця (в тому числі отримання дублікатів правовстановлюючих документів на вказане нерухоме майно, право подання документів до Реєстраційної служби Луцького міського управління юстиції та отримання документів, що стосуються реєстрації дублікатів правовстановлюючих документів, здійснення будь-яких платежів за продавця, отримання будь-яких документів, довідок, витягів з реєстру прав на нерухоме майно, отримання дубліката технічного паспорта в бюро технічної інвентаризації, здійснення нотаріальних дій як продавцем), необхідних для здійснення такого продажу, за ціною не нижчою, ніж буде встановлена у звіті про проведення незалежної оцінки суб`єкта оціночної діяльності.

21. 30 квітня 2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» укладено договір № GL3N217215_ПВ про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, який був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравець О. О., зареєстрований в реєстрі за № 2891. Відповідно до умов цього договору та згідно з додатком № 1 до нього (реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються) ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» набуло права вимоги за кредитним договором № 24- ЖК та договором іпотеки від 13 березня 2008 року, боржником за якими є ОСОБА_1

22. 16 квітня 2021 року між ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» та ТОВ «Цикл Фінанс» укладено договір № 16/0421ВП про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, який було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черленюх Л. В., зареєстрований в реєстрі за № 237, відповідно до умов якого ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» відступає новому кредитору ТОВ «Цикл Фінанс», а новий кредитор набуває права вимоги до позичальників, іпотекодавців, заставодавців та поручителів, зазначених у додатку № 1 до цього договору.

23. Відповідно до умов такого договору та згідно з додатком № 1 до нього ТОВ «Цикл Фінанс» набуло права вимоги за кредитним договором № 24- ЖК та договором іпотеки від 13 березня 2008 року, боржником за якими є ОСОБА_1

24. 01 липня 2021 року між ТОВ «Цикл Фінанс» та ТОВ «Нерухомість - Закон та Порядок» укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Д. В., зареєстрований в реєстрі за № 1229. Відповідно до умов цього договору продавець (ТОВ «Цикл Фінанс»), діючи на підставі статті 38 Закону від 05 червня 2003 року № 898-ІV, розуміючи значення своїх дій, без будь-якого примушення як фізичного, так і морального продав, а покупець (ТОВ «Нерухомість - Закон та Порядок») купив нерухоме майно - квартиру, яка складається з трьох житлових кімнат загальною площею 81,7 кв. м та належить позивачу.

25. Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 квітня 2024 року у справі № 161/3654/23 за позовом ТОВ «Нерухомість - Закон та Порядок» до ОСОБА_1 , третя особа - Другий відділ державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), про звільнення майна з-під арешту та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Нерухомість - Закон та Порядок», треті особи: Другий відділ державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), ТОВ «Цикл Фінанс», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пономарьова Д. В., про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, скасування рішення про державну реєстрацію та зобов`язання зареєструвати право власності, у задоволенні первісного позову відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано недійсним договір купівлі-продажу іпотечного нерухомого майна від 01 липня 2021 року, укладений між ТОВ «Цикл Фінанс» та ТОВ «Нерухомість - Закон та Порядок». Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на підставі цього договору. В задоволенні решти позовних вимог зустрічного позову відмовлено.

26. Проте, постановою Волинського апеляційного суду від 30 липня 2024 року рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 квітня 2024 року в частині вирішення первісного позову змінено та викладено мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови, а в частині задоволених позовних вимог зустрічного позову - скасовано та у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири і скасування рішення про державну реєстрацію відмовлено через порушення процесуальних норм, а саме незалучення ТОВ «Цикл Фінанс», яке було стороною оспорюваного договору, в якості відповідача.

27. Позивач у цій справі 09 серпня 2024 року подав заяву про уточнення (збільшення) позовних вимог, в якій повторно просив визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири, однак ухвалою суду від 13 серпня 2024 року цю заяву було повернуто без розгляду.

28. 10 березня 2025 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі № 161/3906/25 за позовом ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, витребування майна із чужого незаконного володіння.

VIІІ. Позиція Верховного Суду

29. Переглянувши оскаржувані судові рішення в межах розгляду справи судом касаційної інстанції (див. пункт 5), Верховний Суд зазначає таке.

30. У спірних правовідносинах позивач просив суд визнати недійсним договір про відступлення прав вимоги (див. пункт 7).

31. Ключовими аргументами позивача, серед іншого, було те, що:

- ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» не є банківською установою, не перебувало в процедурі ліквідації, не має ліцензії на проведення фінансових операцій;

- договір про відступлення прав вимоги укладений незаконно, а саме в період дії Закону від 03 червня 2014 року № 1304-VІІ, в якому вказано, що в період дії мораторію не може бути звернено стягнення на майно, яке є предметом іпотеки.

32. Верховний Суд наголошує, що вимоги щодо законності і обґрунтованості судового рішення передбачені статтею 263 ЦПК.

33. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) в контексті права на справедливий суд наголошує, що міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04).

34. Суди мають обов`язок відповісти на основні аргументи сторони (див. пункт 67 рішення ЄСПЛ від 24 травня 2005 року у справі «Бузеску проти Румунії», заява № 61302/00).

35. Далі Верховний Суд звертає увагу на те, що згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

36. Відступлення права вимоги за своєю суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

37. Відповідно до частин першої, третьої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

38. Отже, вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.

39. Верховний Суд враховує, що при вирішенні позову про визнання недійсним договору враховуються загальні приписи статей 3 15 16 ЦК. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було на час пред`явлення позову порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний та ефективний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося (див. постанову Верховного Суду від 27 травня 2021 року у справі № 910/8072/20).

40. Особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16 жовтня 2020 року у справі № 910/12787/17).

41. Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним) (див. постанову Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 759/24061/19).

42. Недійсність договору як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність договору не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим. Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17).

43. Судами встановлено, що позивачем як боржником та іпотекодавцем, який не був стороною оспорюваного договору, пред`явлено вимогу про визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги щодо його заборгованості за кредитним договором та договором забезпечення. Метою звернення до суду позивача є захист його права власності на належне йому іпотечне житло.

44. У позові посилався на те, що договір про відступлення прав вимоги укладений з порушенням вимог Закону від 03 червня 2014 року № 1304-VII, відповідно до якого в період дії мораторію не може бути стягнуте майно, яке є предметом іпотеки.

45. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, відмовив у задоволенні позову, посилаючись на те, що вимога позивача не є ефективним способом захисту.

46. Суди виходили з того, що наслідком задоволення такого позову може бути те, що право вимоги за кредитним договором та договором забезпечення повернеться до попереднього кредитора, однак порушене, на думку позивача, право власності на іпотечне майно цим судовим рішенням не може бути захищене.

47. Разом з тим, за змістом пункту 1 Закону від 03 червня 2014 року № 1304-VII протягом дії цього Закону не може бути примусово звернено стягнення (відчужене без згоди власника) на майно, що віднесене до об`єктів житлового фонду, об`єкт незавершеного житлового будівництва, майнові права на нього, що є предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно/об`єкт незавершеного житлового будівництва/майнові права виступають як забезпечення виконання зобов`язань фізичної особи (позичальника або майнового поручителя) за кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що:

- таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об`єктом незавершеного житлового будівництва, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності немає іншого нерухомого житлового майна;

- таке нерухоме житлове майно придбавалося за кредитні кошти і при цьому умовами кредитного договору передбачена заборона реєстрації місця проживання позичальника або майнового поручителя за адресою знаходження нерухомого житлового майна, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності немає іншого нерухомого житлового майна;

- загальна площа такого нерухомого житлового майна (об`єкта незавершеного житлового будівництва) не перевищує 140 квадратних метрів для квартири та 250 квадратних метрів для житлового будинку;

Кредитна установа не має права відступити (відчужити) на користь (у власність) іншої особи свої права вимоги до позичальників за кредитами, забезпеченням за якими виступає майно/майнові права, зазначені у підпункті 1 цього пункту.

48. Позивач, звертаючись до суду з позовом, зазначав, що на нього поширюється дія Закону від 03 червня 2014 року № 1304-VII, оскільки він зареєстрований і проживає у квартирі з 2008 року, ця квартира є предметом іпотеки, її загальна площа не перевищує 140 кв. м і в його власності немає іншого нерухомого майна для житла.

49. Суд першої інстанції на такі доводи позивача уваги не звернув та не надав їм належної правової оцінки.

50. Крім того, суд першої інстанції не перевірив, чи було ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» на час відступлення ТОВ «Цикл Фінанс» прав вимоги за кредитним та іпотечним договорами фінансовою установою, і чи поширювалася на нього заборона, встановлена Законом від 03 червня 2014 року № 1304-VІІ.

51. Встановлення цих обставин впливає на правильність вирішення спору і такі аргументи були одним із ключових доводів позивача (див. пункт 31).

52. У зв`язку із цим висновки суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову є передчасними.

53. Відповідні аргументи (див. пункт 31) містились і в апеляційній скарзі.

54. Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, в порушення вимог статті 367 ЦПК відповідних висновків щодо вказаних обставин не зробив.

55. З огляду на викладене рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

56. Під час нового розгляду судам належить врахувати вимоги статті 12 ЦПК, встановити усі фактичні обставин справи, розглянути справу в установлені законом розумні строки з додержанням вимог матеріального і процесуального права та ухвалити законне й справедливе судове рішення відповідно до встановлених обставин і вимог закону.

ІХ. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

57. Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що судові рішення ухвалені без додержання норм матеріального та процесуального права.

58. Верховний Суд звертає увагу на те, що встановлення обставин справи та вирішення питання про оцінку доказів за змістом частини першої статті 400 ЦПК виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.

59. З урахуванням того, що фактичні обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення, судами не встановлені, оскаржувані судові рішення не відповідають вимогам ЦПК щодо законності й обґрунтованості, у зв`язку із чим їх слід скасувати та справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, що відповідатиме змісту статті 411 ЦПК.

60. Оскільки Верховний Суд направляє справу на новий розгляд до суду першої інстанції, відповідно до статті 141 ЦПК розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Із цих підстав,

керуючись статтями 400 402 409 411 415 416 419 ЦПК, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 січня 2025 року та постанову Волинського апеляційного суду від 08 квітня 2025 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

3. З моменту ухвалення постанови судом касаційної інстанції рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 січня 2025 року та постанова Волинського апеляційного суду від 08 квітня 2025 року втрачають законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді: В. І. Крат Д. А. Гудима І. О. Дундар Є. В. Краснощоков П. І. Пархоменко